За правду впадаешь в немилость,
За слово подвергнут распятью...
Что было, что есть - только снилось,
Что будет с испуганным властью?
Все в суетном море из пены
Страстей и желаний отвратных..
Заполнили мир манекены,
Закрытые масками властных...
Страшны их пустые глазницы,
Наполнено страхом сознанье...
Под масками спрятаны лица,
С гримасою боли, страданья...
Забыли, что созданы Словом,
Что Светом наполнены души!
И что Небеса были Кровом,
И всех всегда ждет Вечно Сущий!
Что лучше люди или манекены?
Манекены...!
В них нет семи метров кишок и алчного сознания…
Они говорят молча, и не говорят лишнего…
Они преданы хозяевам и стоят там, где их поставят…
Они всегда улыбаются и не льют грязь в окружающий мир …
Они не требуют ласки и участия, они довольны самым малым, то, что хозяин оденет на них…
И главное, они безропотны и не воюют… не крадут и не обманывают…
Скоро, когда люди поубивают друг друга, и все живое на планете Земля, останутся одни манекены… спокойные и молчаливые свидетели мира временного…
И только по ним, случайно залетевший из другой галактики и измерений, Сталкер Времени поймёт, что и на этой заброшенной планете была жизнь, была цивилизация алчных, вечно воюющих существ…
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.